Готел сувора

Готел сувора, але серце гаряче,

Не просить любові — тільки поваги бажає.

Вона мене виховала, правила встановила,

І в хаосі світу дорогу показала.

Не ласкава завжди, інколи строгий погляд,

Та я люблю її — за мудрість і порядок.

Бо в її хаті, де чисто і спокійно,

Я знаю: навіть страхи стають тихі й сумні.

Готел — маяк у темряві ночі,

Слово її — захист від небезпеки в серці.

Я поважаю і люблю, хоч вона каже:

“Не любов, а повага — ось що ціную я в тобі.”