Роза вітрів

By Володимир Каразуб (Карий)

Роза вітрів

Written 2023-01-04 - 2023-01-04

Говори зі мною.

Говори.

Тим голосом

Що

Тим голосом

Із

Собору

Вчорашнього дня

І сонцем

Його вітражів

І мовчанням

Холодного каменю,

Що

Відлунням твоїм

Що відлунням

Усіх епох,

Здається,

Ще вчора

Відбився

Від стін

Любов’ю

Але і війною.

Твій голос

Нехай

Стане плетивом

Срібних кольчуг

І підлатником вірш

Замовлянням

Твоєї долі.

Твій голос

Нехай

Відголосить

Усіх

Що в тобі

Залишили

Навік

Поклоніння

Своєму богові.

В лімбі

Тіла твого

Кожен подих

Знаходить

Румб

Теплі хвилі

П’янких

Теплі хвилі

Натхненних

Слів

І на серце

Своє

Мов на розу вітрів

Подивись

І вітрила напни

На поточний

Лягаючи курс.

День почнеться

В тобі

День загравою

Виллється в ніч.

Далі

Далі

Птахи

Далі, далі

Сорочка ранку.

І спадає туман

І зникає остання зоря

І вдихають вітри

У замріяне серце

Світанок.

04.01.2023