Гра. 6/7#49

Ти вибиваєш з поля мої сильні фігури

І я у твоїй владі, вже не знаю де ховатись.

Ти граєш цей дует, по своїх власних партитурах,

Тобі в цій партії, не можу не піддаватись.

Думки мої, не пройдуть навіть найлегшу цензуру:

Твоїми рухами, пьянкий, встидаюсь милуватись,

А ти все робиш, щоб піднести мені температуру,

І я готовий вже собі перед тобою здатись.

Ти вибиваєш з поля мої сильні фігури.

Так дивно після гри, самому в ліжку прокидатись.

Як після, повертатись в дипломатичну кон‘юктуру,

Коли заради програшу, іду вогню віддатись?

Навіщо ж в цім бою, біжу на твою амбразуру?

Навіщо хочу кожен раз тобі у всім зізнатись?

Без гри цієї, дні живу, неначе у тортурах,

І краще я прийму поразку, ніж взагалі не грати.