Гранат (східні мотиви)

By Павло Мовчан

То кружевнії, білі вії

обсунулись, як снігопад.

І бруньку уцілілу сад

з пекучих виніс сніговіїв.

Сніг збіг,

відсніжився назад,

відхилиталася галузка,

і крапля громова загускла

в розкішно-визрілий гранат.

Це та сльоза, яка замерзла

на вербній гілці в сніговерть.

Її я упізнав одразу,

бо кров’ю виповнена вщерть.

***