Гризуни

Усі навколо мене гризуть граніт науки

А я наче випадкове дерево серед широкої луки.

Дивлюсь на гризунів, та не розумію

Для чого їм камінь, якщо з'їсти його не зуміють?

Навколо всі вперто переконують:

Вчися дитино, штудіюй конспекти

Тобі ці знання, як дитині цукерки.

Та цукерка чомусь локрична чи м'ятна

Та на яку на яку "Фе" - реакція прийнятна

Мені не потрібні медалі й зазубрені знання

Душі моїй ближче істина буття

Хоч гризуни усі чудові люди

Та трохи не вистачає їм творчої наруги

Стануть успішні, багаті, щасливі.

Але й досі будуть гризунами на ниві.