Гробниця

і ось ми зібралися всі разом ціла родина

коли цвинтарні служаки відітнули

непевний промінь за останнім з нас

ми знову зустрілися як за останніх часів

гри на біржах

катання на фіакрах

недільних балів у заміському клубі

лежимо на твердій підлозі

під мармуровою чашею

що від палого листя й дощівки тяжка

та все ж у пристойному товаристві

праворуч цукровий маґнат

ліворуч оперний тенор

не чуємо як тече вода шумить вітер але

іноді глухої ночної пори здригаємось

коли затягне лайдацьку пісню молодь

повертаючись пізно з танців

у робітничі передмістя