Гучне мовчання

By Наталія Кашуба

Written 2020-09-14

Цілу ніч не спала, встала я раненько.

Ніби і здорова, та болить серденько.

Ти мене покинеш, вже нецікавеньку.


Уже покинув…


Всі спогади у пам’яті зринають вдень стихійно.

Твої слова несказані я згадую постійно,

Твоє гучне мовчання римуючи потрійно,


Мій біль римуючи…


Аби не чути тиші, я затуляю вуха.

Душею володіють неспокій і розруха.

А може, все придумала? Дурнесенька брехуха!


Брехала собі про тебе…


Чи можна щось змінити? Ти знаєш? Я не знаю!

Повільно й поступово зі снів твоїх зникаю.

Повільно й поступово, як свічечка, згасаю.


Згасаю в уяві твоїй…