Зранку віяв холод

Зранку дмухнув холод.

Навіяв смуту й голод.

Прокидатися голодним,

Вставши не з тієї ноги,

Завжди неприємно.

Справді складно

Залишатися свідомим,

Адже знову в сон клоне.

Хоч би не впасти.

Дійти і лице вмити

Холодною водою.

Мов рукою

Зняло втому.

Дверну ручку знову

Заклинило на півоберті

І не вийти з дому.

Холодний вітер повернув втому.

У настрої злому,

Умившись холодною водою,

Вернувся голод.

Холод.

Скрізь холод.

Наскрізь пробирає,

Прокинутись не дає.

Ввечері понесло теплом.

Пахне димом.

Проклята вуглинка з пічки

Не дала поспати ще трішки.

Тікати вже пізно.

Зрештою мені тепло.