Холодний вітер пронизує тіло

Холодний вітер пронизує тіло,

Нагадує те, що між нами було.

І знову в обійми твої закортіло,

А думи осінні, як попіл, змело.

Вечірній ліхтар неохоче жевріє,

Несильно проміння кидає на скронь.

Згадаю ту мить, коли серце німіє,

Як поруч з тобою клонить у сон.

Охоче присяду на спогадів місце,

Де були ми з тобою не раз.

Повірю у силу фантазій — і після

Почую ту музику — джаз