Холодно-гаряче

Я знаю, ти зараз мовчиш і хворієш,

І, мабуть, тобі потрібен спокій.

Я не хочу турбувати зайвим словом,

Не хочу бути тиском чи докором.

Я живу своїм життям потроху:

Читаю, вчуся, мрію, співаю.

Чекаю посилки, вибираю сукні,

На синтезаторі голос свій шукаю.

Вчуся шити, росту для себе,

Хочу стати кращою щодня.

Може, колись напишу пісню —

І вона буде тільки для тебе одна.

Я не сиджу і не чекаю мовчки,

У мене є мрії, справи й світ.

Але зізнаюсь чесно, без прикрас:

Мені непросто, коли то тепло, то лід.

Я люблю тебе тихо і спокійно,

Без вимог, без зайвих слів.

Просто хочу, щоб між нами

Було рівно… без «холодно-гаряче» днів.

Якщо тобі потрібен час — я розумію.

Я не тримаю, не жену, не прошу.

Я просто поруч своїм теплом…

І щиро тебе люблю.

Якщо тобі потрібен час —

Я не буду квапити долю.

Не стану тримати словами,

Не стану турбувати болем.

Можливо, тобі треба тиша,

Щоб думки свої зібрати.

Я розумію це, повір —

Я вмію чекати… і не заважати.

У мене є свій маленький світ:

Мелодії, голос і мрії.

Я буду співати для душі,

Щоб серце ставало сильнішим і тихішим.

Я буду лікувати себе теплом,

Книжками, музикою, світлом.

Рости, змінюватись щодня,

Жити своїм внутрішнім літом.

Я не зупиняю життя заради тебе,

Я просто бережу це тепло.

Бо якщо почуття справжні —

Вони повернуться легко.

Тож думай, якщо потрібно, спокійно,

Я не тисну і не прошу.

Я поруч своїм світлом тихим…

І щиро тебе люблю.