Homo mudres

By В'ячеслав Коновал

Written 2024-11-03

Дивно влаштована людина,

ніц, ціни собі вона не складе,

то обіймає палко, то з любов’ю,

то в ненависті палає.


Дивно влаштована людина,

у щирості така великодушна,

тваринну сутність у нужденний час блокує,

віддасть останнє разом із подушним.


Дивно влаштована людина,

про розум свідчать її очі,

інстинктним стадом помандрує,

устілки зелені дорогою розтопче.


Дивно влаштована людина,

вона не хоче чути й знати,

як вік тому жили на світі люди,

щоб на граблі повторно не ступати.


Дивно влаштована людина,

хтось особистість, а інші – маса,

хтось народжений убого,

уникаючи гримаси.


Дивно влаштована людина,

правда в неї суб’єктивна, однобічна,

добровільно помирати не піде,

жити прагне вічно.