Хоругви

Яскраво яріють хоругви червоні.

Життя у в’язниці, життя у полоні,

У війську лунають веселі співанки -

Сьогодні радієте, завтра останки.

Хоробрий, без золота, вождь впереді.

Слова його згадують інші вожді,

І пишуть на стінах - промов ідеал,

Поміняна правда минулих начал.

Сумнівним думкам не вписатись у марш.

Ти вчора - людина, за трішечки - фарш,

Й кого це цікавить, лунає труба,

І з ревом кидається в поле юрба.

Яскраво гримлять дзвони три на дзвіниці,

Бурляє вода у старезній криниці,

Нова народилася правда - це бій,

Це не красномовно - стривожений рій.

І люті очиці нових ворогів...

Червоні хоругви - хоругви страхів.

Це потім напишуть про правду на троні.

Життя у в’язниці, життя у полоні,

Й чогось помирає воно не спочатку -

Лишивши найслабших минулим на згадку.

Ламаються списи, й у колі обряду

Із кров’ю у землю закопують правду...