БЕРЕГИНЯ ТЕПЛОТИ

By Віталій Корсун

Written 2025-11-21 - 2025-11-24

Берегине Теплоти, погрітись мене пусти:

Тепло багаття твого відлигу робить в душі.

Від втоми ноги гудуть… Та завтра вже зможу іти.

А поки я радий, що тут зустрів хоч когось на межі…


Берегине Теплоти, здивований трішки я:

Бачу, що юна ти, хоч маєш дещо в очах…

А може це все, як сон, чи темряви гра нічна…

Й привиділась мені та, якою я марив у снах…


Берегине Теплоти, ти знаєш – самотній я…

Попереду пошук веду. Позаду ж лише пустота…

Мене розумієш ти – голівка кивнула твоя.

Зізнайся, гадала й сама – стежина ця геть не та.


Берегине Теплоти, світанок вже настає…

Це значить, що я «повний сил». Напевно, вже далі піду…

Свій пошук я знову почну. Десь має ж буть щастя моє?

І, може, мій шлях поверне, й зустрінемось ще раз ми тут!

24.11.25