“Хтось робить барельєф хтось обеліск”

Хтось робить барельєф хтось обеліск

я ж гупаючи сонцем по ланах

усе роблю роблю з планети диск

щоб був прямим навколосвітній шлях

Щоб в коло не змикалися сліди

коли піт виступає на чолі

щоби прокинулись оті кити

що вічно нас тримають на собі

Прокинулись і в небо попливли

розгорнуте до нутрощів зірок

а вічність би здіймалася з імли

бо простір це лише часів клубок

З моїх химер з моїх важких безсонь

майстрята бульбашок регочуть хай

та я — покритий шкірою вогонь —

вирівнюю опуклий небокрай

І диск планети на ребро встає

я балансую на межі світів

гойдається зображення моє

у вирлах схарапуджених китів.