Художник

Є в мене дві картини на стіні,

Їх мій онук подарував мені,

Він сам картини ці намалював,

І в них свою дитячу душу вклав.

Душа твоя вся сповнена краси,

Ти її людям віддавай, неси.

Яскраве сонце й дощик намалюй,

Красу бентежну людям подаруй.

На полотні усміхнені дівчата,

В воді блакитній жовті каченята,

Палітра фарб милує й вабить зір,

Втопає в зелені бабусин двір.

На іншім полотні у зорях ніч,

Дерева й місяць стали віч-на-віч,

Десь чарівник сховався в темнім полі,

Що ніч розфарбував у синій колір.

Талант художника в картинах цих,

В них і печаль живе й веселий сміх,

Є в них ознаки злетів, творчих мук.

Пишаюсь, що художник – мій онук.