Хвилі

Зловився  короп,  й  рук  нема  тримати.

Лиш  груди  —  меч,  що  —  межі  ворожнечі.

Краплини  —  крок,  —  все  ближче  до  півночі.

Танок  лелек  і  лябіринту  смуток.

Розмитий  мол,  що  —  діри  —  в  мурах  —  миттю

На  щораз  інший,  все  стрімкіший  начерк.

Різниці  —  хвиля,  тільки  серце  нічим

Потамувати,  що  —  з  рінин  —  прикмети.

Не  гір  —  найтяжчі  —  пляну  перевали.

Зі  шкаралущі  —  в  почуттях  —  завулок

Ще  сипле  перли  і  —  під  ноги  —  хутро,  —

Найгрубші  форми,  які  —  дух,  як  хитрик,

Що  дійсність  в  линву  скручує  тугу.

Та  часом  —  ляскіт,  в  тиші  —  ніч-тягач

Буття  —  в  антисвіти  —  перетяга.

2002