І Ерос , і Гіпнос

Ви в сні мені,  явились цьої ночі

і посміхались щиро – дивина:

бо на яву відвела б свої очі

та , що люблю понад життя.

Так як вона мене не любить

і в цьому фатум мій чи гріх ?

І в снах своїх не мною нудить

а тим , хто не коха її.

І їй це гріх , і їй – це фатум.

Сміються юні божества

що їм на крилах, попід хмари

в людському світі бить серця ?!