І хай для мене щастя не дано

І хай для мене щастя не дано,

Нехай страждати змушений до скону,

Я проживу свій жереб все одно,

До подиху останнього й прокльону.

Я все переживу що Бог послав,

Гризоти, муки, відчай, біль і сумнів,

Радіючи думкам які надбав

Без огляду на бовдурів і дурнів.

Життя таке як є лише моє,

Як можу так і дихаю й кохаю,

Воно мені плин часу віддає,

А я на більше і не зазіхаю.

Мені не треба слави й визнання,

Вони не варті ні страждань ні болю,

Йду по життю без стежки навмання

Аби душа нарешті мала волю.

Навіщо йду й куди, не знаю сам,

Та вперто просуваюся в тривозі,

Життю свій поклик серця не віддам,

А бути з ним щасливим я не в змозі ...

01.05.2021