І хліб, і пісня

By Неоніла Гуменюк

Written 2020-04-12

Нема куди подітися від спеки,

Вона тебе знаходить й в холодку,
Хоча заб"єшся у куток далекий

Та дихать нічим, хоч стрибай в ріку.

У її хвилях можна освіжитись,

Від духоти сховатись хоч на мить.

Як без тепла нікому не прожити.

Так і від спеки все живе згорить.

Хай прохолодний вітерець остудить,
Напоїть дощик пшениці й жита,
То й матінка-земля так щедро вродить.

Хлібом і піснею хай доля розквіта.

2016 р.