І кожен митець свого щастя

І кожен з нас, носить в собі літри сліз.

Несказаних нікому слів, та божевільні мрії.

І кожен з нас актор, романтик, цинік,… клоун.

Ти не розказана історія, без адресату лист.

Не пережита кимось драма. Тепло, що так і не зігріє…

Ще кимось не приборканий, степовий скакун,

Що ухиляється від ласки, боячись неволі.

І скільки перешкод, омани в власній долі.

Фальшиві знаки, пророцтва і шляхи.

Ти сам собі творець, митець, артист.

Допоки не з’їси пуди гіркої солі.

Допоки власним потом не вмиєшся йдучи

До цілей, і до мрій. Можливо до любові…

Можливо навіть кров’ю.

Ти не дізнаєшся на все це… справжньої ціни.

Отож іди. Ще прочитають і почують, побачать духу зріст.

І ти пізнаєш, що ласкавість, то не пута.

Ти прокладай свої маршрути,

Через каміння, терни і мости.

Але іди. Тебе зустрінуть і пригріють на тім боці.

От тільки думай, що у серці принести.

Тому цієї миті зважуй, що покласти…

Чого позбутись і кого забути.

А можливо з ким, за руку на ту сторону прийти.