І наче намагаємося жити

І наче намагаємося жити

Та боляче від кожної новини...

Будинки... Школи... Діти вбиті...

І страшно, чесно, кожної хвилини...

Та ми ж так намагаємося жити!

Ми ж свято віримо у нашу перемогу!

Ми знаємо, що зможем відновити

Руїни. Та жаль, вже не повернемо нікого...

Брати і сестри, подруги, матусі

Лишились янголами в спогадах, в думках...

І може я колись іще навчуся

Без розпачу і болю жити у очах

Але не зараз, коли щодня, щомиті

Вбивають, трощать, не бояться Бога...

А ми все ж намагаємося жити

І свято вірити у нашу перемогу!