і не спиться вікну...

і не спиться вікну — бачить пошуки броду

жовтим жовклим ошматтям жовтневого ЗМІ,

незачинений я, і вода що заходить

містить докази світла — ламкі, непрямі

і не спиться вікну — бачить вітер і воду

і між ними туман — ні туди ні сюди,

і збирається бриж недовірливий вотум

щоб усунути місяць з поверхні води

крик пронизує крик, щоб йому залишилось

швами шепоту шити рибині губу,

й тільки риба-коваль не дається зашити,

відливає гачок для рибальських сердунь

і не спиться скляним — до склянистого тіку

дзеленчать деренчать на вітрах попурі,

і розходяться тріщини тріснутих вікон,

наче вуса кошачих мінорних порід

пам’ять гострим гребе, обламавши сон ребер

об терпіння води — і холодне і не,

віра в світлий кінець — ні, не так, так не треба,

треба так: віра в світлий, але не кінець

і не спиться вікну — чує подих і подих

що щезають так швидко, так швидко, так шви…

незачинена ти, незачинені води,

часом добре якщо

не затягнені шви

09.10.24