“і обезводнена цим житієм”

By Іван Андрусяк

і обезводнена цим житієм

духом сахари

каліґрафічно плетеш битлиєм

на марґіналі

пахне відлучена до корінця

ніч норовиста

і до грудей тобі нитка лиця

капле зумисно

і викорінена з патоки крил

з глиняних ножен

тихо спиває душа твоя пил

жертвоприношень