і одного дня ти можеш зникнути з тюремної кімнати

і одного дня ти можеш зникнути з тюремної кімнати

в яку тебе несправедливо запроторили готувавши до смерти

тоді ти не будеш знати що весь світ тебе зрадив

і навіть не намагався смерть від тебе віддерти

душі не вміють старіти як люди але вміють рости як дерева

а твоя душа за одну секунду звільнила тіло від болю

ми занадто тихі щоб чути багатоголосся твого реву

ми занадто малі щоб дати тобі волю

і там де росли твої смішні надії на порятунок

залишилась тиша а після неї попіл

хтось вибрав для себе й для тебе зовсім инший керунок

і зник розчинивши в тобі мільйони дурних утопій

і одного дня ти точно таки зникнеш

але не тільки з тюремної кімнати а й з наших зрадливих мрій

і світ оніміє від того до чого ніколи не звикнеш

і разом з тобою згорить назавжди віра з сльозами надій