“і самоти береговизна”
і самоти береговизна
і ніч докришена в укіс
душа привиділась і висне
як закривавлений поріз
і крихти котяться зпівока
категоричні як сліди
пересувна мораль пророка
устань і йди в уста води
голосовіння майже наше
місцями сонне далі в лад
прости утоплений монаше
що я дослухався порад
що видихся що пересилив
собі самого полонить
поріз присох укрився пилом
а тільки все одно болить
автор: