І там де зоряний світанок

І там де зоряний світанок

Нам дарував свої вогні

І втаємничений серпанок

Зникав із ніччю в вишині,

Лишили ми своє кохання

Відверте й щире мов маля

І наші боязкі зізнання

Тепер шлють спомини здаля.

Кохання перше чисте ніжне

Не повернути й не знайти,

Воно мов поле білосніжне

Яким доводиться пройти.

На жаль - пройти то й потоптати

І знищити його красу

Й на все життя запам'ятати

Мить дивовижного часу,

Ту мить яка серця єднає

У відданому почутті

Бо серце молоде кохає

Й про щастя мріє у житті.

Ця мрія мов серпанок ночі

Що тане вранці як туман

І забирає твої очі

І повертає свій обман ...

17.04.2021