І тиша знов

і тиша знов

довічна

чи не вічна

на мить лишень

на день

чи на добу

чому мені не солодко з тобою

а солоно і гірко , мов печаль

то наш назавжди друг

і побратим по крові

нещастя , гіркота і самота - то не лише слова

то наша доля

кохання наше

наші молитви

навіщо тиша

коли ж є бажання

до радощів

до терпких як вино

цілунків під проміннями Ярила

під сяйвом місяця і дрібки зірочок

навіщо гіркота

образи смуток

коли є час для лагідних розмов

коли є час для таїнства зізнання

для пестощів словесних

і тепла

навіщо тиша

коли все жадає

гарматних пострілів

і грому

й блискавиць

щоби яскраво

яскравіш веселки

заграло барвами життя і сум

заляканий таким ось різноцвіттям

навіки щез

загинув в забутті

і тільки щастя

радісно й квапливо

життю удвох

віддали небеса...