І у дощ, і в холодну зимову сніжницю

І у дощ, і в холодну зимову сніжницю,

І у спеку, крізь прірву, туман.

І в болото, у темінь, й в мороз -30,

Я прийду, я здолаю все сам.

Я пробачу образи і горді ті вчинки,

Я забуду про все, що колись…

Я для тебе усе, хочеш зірку з картинки?!

Тільки ти назавжди повернись.

Ти пішла в нескінченну й далеку дорогу,

Ти лишила мене без повітря.

Я під вечір, буває, думками з тобою,

Засинаю не вимкнувши світла.

Я ще й досі надіюся, чуєш, на диво,

Що ти прѝйдеш й мене обіймеш,

Що прокинемось вранці ми разом сонливо,

Зі словами «кохання», «авжеж».