І вони говорили завжди не про те

І вони говорили завжди не про те:

Він ділився про мрії свої, проте,

Це було щось маленьке і незначне.

А вона прикидалась, що вірить в усе оце.

І вони говорили на різні мільйони тем:

Про старіння й про те, що ми всі помрем,

Про зірки і планети, падіння комет,

І влаштований нею вечірній пікет.

Але все це було не про те завжди.

Їй хотілось сказати йому: — Зажди,

Може, хочеш дізнатись, що на душі?

Він б зізнався, що пише для неї вірші,

Хоч йому видається це все дурним.

А вона б розказала, як добре їй було з ним.

Що в дитинстві він був диваком для всіх,

Що вона ненавидить, коли випадає сніг,

Що для неї кохання не має строк,

Що для нього вона — найкраща з усіх жінок,

Що вони зустрічались в минулих життях,

Що від неї у нього поїхав дах,

Що вона йому сниться, їй сниться він,

Що у неї підвищений інсулін,

І вона точно знає, від чого помре.

Але говорили вони не те.