і знову 5та ранку

я прокинулась о 5-тій ранку, закривши очі ще на декілька хвилин;

і знову гуркіт в миготливій тиші ранку,

і знову сонце світить десь у далині.

ще рік назад сиділи на світанку,

такі щасливі, радісні й смішні:

хтось невдоволенно вигулював собаку,

а дехто незгадає навіть що було у сні, і знову робить вона терпку каву, цю ранішню цигарку підпалює в руці.

сповнений коханням, він зізнався їй у цю нічну гулянку, із спокоєм та трепетом в душі.

деякі не знали навіть часу, до того ж і адресу згадували не завжди.

о 5-тій ранку ми повторюємо разом

 «ще трохи, до відбою декілка хвилин»