І знову цілу ніч верзлося

* * *

І знову цілу ніч верзлося:

біжу зацькований, мов звір,

і слід кривавиться на росах,

і піт рудий туманить зір.

І знову бачу світ багряно.

За мною полум’я і дим,

гаряча заграва над станом,

безправ’я над добром моїм.

І знов в ганьбі стріваю ранок,

і ліс мені, мов звірю кліть.

Та прийде день мій невблаганно,

ще мить, ще мить!..

***