І знову осінь...

Нам відкрила щедра осінь кошики гостинні.

Стали дні холодноросі, срібнопавутинні.

Пустотлива, норовлива, справжня жінка наче:

То під сонечком щаслива, то з дощами плаче.

То танцює безупинно з вітром вальс по кругу,

То запросить на гостину заметіль- подругу.

Всі за ніч розмалювала золотом дерева.

Модні шати одягала - справжня королева!

Урожай в комори склала -  до зими готова.

То спокійна, то зухвала, солодкофруктова!