І знову рік підходить до кінця

І знову рік підходить до кінця

Перегортаю в спогадах сторінки

Той аркуш, що ти вирвав із буття

Я замінила на барвистих фарб відтінки.

Я намалюю у своїм житті

Веселку, ріки і моря до краю

Ніколи я не буду в забутті

І дочекаюсь пишного розмаю.

Сніжинки ніжно мерехтять у млі,

Танцюють під софітами будинків.

А я щаслива, я літаю по землі

І не лякаюсь гірких фраз обривків

В обіймах ночі, притулившись до вікна,

Вглядаюсь в загадковість візерунків,

Обірвана в душі колись струна

Звучить акордом ніжних поцілунків.