І ЗНОВУ ВЕСНА!
Written 2024-03-01
Знов посунулось часу корито,
Знов Весна завітала в наш край.
Всі радіють, дорослі та діти,
Хоч, вставай із постелі й співай!
Хоча й свят було взимку чимало,
Новий Рік, Василя та Різдво.
Як-же, всі ми терпляче чекали,
На привітне, весняне тепло!
Знов віконечко вмилось сльозами,
Змордува́не зимовим ярмом.
І осушить йому рубці й шрами,
Промінь сонця, м’яким рушником.
Знов Весна, без жалю́ розриває,
Пута мо́року, без коливань.
І душа, залюбки потопає,
В переливах нестримних бажань!
Й кожне серце Весні одізветься,
Бо Зимі, вже нема вороття!
І в пейзажах яскравих проснеться,
Неймовірна жага до життя!
Знов Весна на Природи-престолі.
В неї влада й законні права.
Я, цілком, підкорюсь твоїй волі!
Ти ж-бо, жриця-верховна, Весна!