Іди у гай! Життя такої сили

Іди у гай! Життя такої сили

Не стрінеш ти ніде: іди у гай!

Співці-пташки туди вже прилетіли,—

Навчись у їх, навчися і кохай!

Іди у гай! Там не самі вже квіти,

І не самі пташки тепер снують,

І не самі веселі й вільні діти

З квіток рясні вінки собі плетуть —

Ні, там тепер зливаються з устами

Уста палкі і, сплівшися руками,

Там пари йдуть серед рясних кущів.

І я іду у нетрю у густую

І звідусіль гучноголосий чую

Природи спів, новий веселий спів.

1888