Ідіоти блукають вулицями

Ідіоти блукають вулицями,

Разом з ними їх коханки.

Ходять, шукають себе до ранку,

Усміхаються комусь на світанку,

Вигукують: “Це – ми! Це – ми!”.

Бавляться, очі свої ховають дивні,

Зараховують іспити, заліки,

У кав’ярні замовляють столики,

Лікують в нирках коліки,

В музеях шукають мамонта бивні…

Скільки їх поруч існує з нами?

Ми – нормальні? Чи ідіоти?

Ходим в школу, чи на роботу…

Не міняється світ ні на йоту.

Не лікуються кляті шрами.