“Іду я стежкою дзвінкою”

Іду я стежкою дзвінкою,

так вільно й молодо мені,

і Марс горить переді мною

в непереборній вишині.

Над далиною голубою

віків гармонії печать,

і наче крила за спиною

в просторах світових шумлять.

Я хочу піснею ясною

прославить радість на землі,

щоб юні повною луною

вона цвіла у днів далі.

Повітря медом лине в груди,

і грає зорями блакить.

Так хто ж сказав, що я не буду

з тобою, пісне, в світі жить?!

1935