“Ідуть і йдуть у Києві дощі”

Ідуть і йдуть у Києві дощі.

Намокли парасольки і плащі.

Пливе на річку схожий тротуар, —

Ані зірок, ні сонця із-за хмар.

Майдани, парки, вулиці, мости,

Напнуті над трамваями дроти,

Розсипані у просторі вогні —

Усе немовби в летаргійнім сні.

А в нашім домі затишок, тепло,

І ми удвох, і хилиш ти чоло

Мені на груди, й діти наші сплять,

І тихо краплі в шиби шарудять.

Спокійно, мирно, світло на душі, —

Ідуть і йдуть у Києві дощі.