“є місце де вода не приживається”

є місце де вода не приживається

гаряча цвіль не втримує слова

як чорний танець гордого китайця

його печаль по череву сплива

є місце твору — ген аж поза титрами

коли фуршетом зафіксують шок

поети повипалювали титули

на голих грудях відданих жінок

їм легко плисти — їм потятим хвилею

уже ніяка мрія не страшна

коли їх пальці вивернуться з вирію

усіх змете зі столу старшина

і буде тільки місце під портретами

вода не гнеться піниться вода

хорує час поетом над поетами

мені не жаль я кожного віддам