Іграшка

All the king’s horses and all the king’s men

couldn’t put Humpty together again.

Різьблена, дерев’яна,

цвяхована чорною бляшкою,

сувенір-люлька

— родич привіз з України.

П’ятилітній Іванко

— внучок мій найстарший —

відкриває-закриває:

сподобалась іграшка.

Раптом біжить переляканий

— в оці тремтить сльозинка —

в руках уламки люлечки,

шматки різьбленого дерева.

Поламалося!… Бабо…

я не хотів…

Каже баба Іванкові:

не журися, хлопчику,

це не ти поламав —

воно давно поламалося,

але баба зліпила докупи

і воно було ніби-ціле,

але не справді.

Це була така собі

ніби-іграшка,

але баба знала,

що прийде день,

коли треба буде

глянути правді ввічі:

сказати:

Це — ні до чого,

і — викинути.

1992