Ікра

Сидить москаль коло лави,

Порох насипає.

Аж підходить стара баба.

«А що то?» — питає.

«А что ж? Икра салдацкая,

Став москаль брехати. —

Вить с энтаво у нас, бабка,

Выходют салдаты!..»

«Почекай же, бісів сину, —

Стара собі каже, —

В мене живо ікра ваша

У печі поляже!»

І йно лихе москалину

З хати одвинуло,

Баба порох та до печі —

Печі як не було!..

«Чи ж не диво з москалями, —

Баба промовляє,—

І в ікрі ще москалина,

А що виробляє?!»