Імпровізація

Вітре, вітре, дми на ватру,

Постав мені, вітре, варту,

Щоб моя бурханна ватра

Лише сонця була варта.

Постав варту з трьох стеблинок,

З трьох стеблинок-вартовинок,

Щоб вони, ці дивні чати,

Вміли дихати й мовчати.

Як вона прийде до ватри,

Щоб вони не встали з варти,

А щоб дихали й світили,

Щоб їй смуток золотили.

Вітре, вітре, як їй тужно,

Як недужно, як сутужно!

Може ж моя дивна ватра

Лише сміху її варта,

Та хай світять три стеблинки,

Хай вартують вартовинки,

Хай вогнем стають потому —

Всі ми попелом у ньому…