Ex alio prospectu

До самоти із небуття

Притиснемося в сподіваннях,

Дзвони кришталю довгий хвіст -

Дитя розквітлого бажання.

У хвилях вогкої імли

Світів зіркового дуету

Довірим човника сонету

Із потойбіччя , з глибини…

Що мовить нам духовний клір,

Чи інша амфора фавору? -

Можливо вітер з Бора-бора

Або звабливіше – Шекспір..?