Індустріальний сонет

Сто чорних димарів на Батьківщині.

Сто світлих гімнів рідної землі!

Прощай, ганьба, і сором, і жалі!

Цивілізована держава моя нині.

Сто гордих колосів над збіглими віками.

Сто гордих дум на гордому чолі!

Це квітне сталь, як перший цвіт землі,

Це я навчився мислити руками.

Ти чуєш, Дніпре, ріко-хліборобе!

Ще перший розум наш — Сковорода Григорій —

До тебе йшов у думнім щасті-горі,

І я прийшов, душі моєї вродо,

Приніс дари тобі на синьому світанку:

Сто димарів і поле-колисанку.

1957