inferno

Хопперівськими нічними шуліками

Ми завмерли в очікуванні присуду;

В безпробуднім безсонні, яке жодними ліками

Не здолати. Який до підмету буде присудок?

Вже опівніч скоро; пітьма з рекламними гаслами…

Чи буде в тім більше ясності? Чи виправдає замислене?

Хоч яка з того користь? За всіма відомими кадастрами

Ми там, де ми відсутні. Літерами і числами.

Цілими кластерами

Збентежених пустот -

Все, що залишилось від істот

З біографіями валаамових ослиць.

Ми десь між асперами і астрами

Між йорками і ланкастерами,

Бутерброд маслом вниз і ми горілиць…

Кажуть, що давно вже розписані

Наші долі окрутні

до найменших дрібниць -

Бджоли ми чи трутні.

Мушлі ми чи прутні?

Ми не сума - ми сукупність одиниць.

Он лонгіни йдуть з довгими списами

Перевіряти розіп’ятих:

чи всі вже сконали, чи хто мо де спить?

Ще в комусь щось тліє, а в декого навіть іскрить,

Припікає п’ятами.

Хтось з дуже знайомими рисами…

Та мало хто отримує крила замість патериць

Закінчили зі святами.

Ми все більшістю списані

Звідусіль.

Ми як ті цукор і сіль,

Що розкладені на столиках. Дрібно фасовані.

Враховані в цінниках інших.

Бо в ужитку наші об’єми надто малі.

Чи то пак нікчемні. Хоч Цар під написом «ІНЦІ»

Більш милосердний до подряпини на дитячій колінці,

Ніж до наших кривавих наскрізних ран; і в цій поведінці

Жодних суперечностей немає і нам це добре відомо.

Куди не дінься – всюди нами несплачені чеки.

Ми у вигнанні Бурбони,

Позбавлені трону. Зникла наша причетність

До історичних процесів. Сірими мишами.

Тут в безіменному закамарку ми киснемо,

Оточені магноліями і кипарисами.

Давно в ломбардах наші берла і корони,

Нам розраховувати хіба на власні феромони,

Коли дойматимемо наступними спробами

Не бути в любовних трикутниках бісектрисами.

Ми мали жити акторами чи актрисами,

Щоб бути дійовими особами,

За капелюхами з широкими крисами

Ховаємо те, що колись було оздобами,

А нині тільки розмиті отруйні плями.

Ми через одного були кардіофобами

Чи заражені невідомими хворобами,

Які зрештою зібрали нас тут. Глянеш

І все зрозумієш. Ми не стали мікробами

Ми ними й були, просто наведений глянець

Засліплював всіх до німоти. І всім це подобалось.