Інколи мені здається , що я божеволію

By Дмитро Папірник

Інколи мені здається , що я божеволію

Written 2020-11-09

І знову згадую ті дні

Коли разом ми заходили у вихідні

Поринали в небуття

І кожен з нас пірнав у почуття


І Кожен день я чекав

Коли настануть неробочі дні

І ось настала бажана субота

Де під'їждаєш ти до нашого з тобою тимчасового житла

А я як завжди вдивляюсь у вікно

Із увімкненою музикою під червоне ігристе вино


Немов собака який хазаїна чекає

Стоятиму під дверми

І чекатиму на дзвінок


Коли Подзвониш ти. Я зразу ж відчиню

В обійми кинусь та з очей поринуть сльози

Бо це останні два найкращих дні

І все. Більше я не буду бачитись з тобою.


Та зараз коли я п'ю

Чи коли поставлять нашу пісню у таксі 

Усе нагадує часи

Щасливі немов разом стоїш зі мною ти 

Танцюєш і співаєш


На вулиці чи у поїздах

Обличчя тих людей нагадує твоє

Інколи мені здається , що я потрохи божеволію

Коли підходжу до людей

Та потім розумію , що це не ти