Інші

Та на ньому не ті вже очі..

В них любов тобі більше личить,

Аніж смуток чорніше ночі!

Що зробити, щоб повернути

Ту ласкаву твою усмішку?

Та ні бачити, ні чути,

І самотнє моє ліжко..

Вперта ти! Або просто мене не розумієш?

Ми завжди із-за правди злились, та що подієш?

Новий день у вікно із сонцем;

Я прокинусь, іншим стану!

Та згадаю, як жилося,

І ким стала ти мені..

Всі слова не повернути -

Ми живемо одночасно!

Та так хочеться забути

І не знати імені..

З кожним днем стаємо інші,

Та цього не помічаєм..

Ми інакше чуєм тишу,

Коли самі з кухлем чаю..

Ми б змогли про все забути,

Суперечка, мов сніг, розтане,

Якщо зможемо почути

Один одного ми, але..

*Використання твору лише за згодою автора