Інстинкт самозбереження

А ми живем. Живем. Ну, як усі. 

Кидаєм погляди на гарні груди... 

А ми живем, ми, як-не-як, а люди 

Й шукаємо відради у красі.

Ми п’єм вино, ми п’ємо і міцніше, 

Ідем в кіно та пишемо листи, 

Вдягнувши обладунки і щити,

Та ми не ті, що ми були раніше.

А ми живем, сміємося, жартуєм. 

Купляєм речі, їжу, робим фото, 

Але у нас в душі таке болото,

Що ми не знаєм навіть, як існуєм.

А ми живем, та в нас нема полуди.

 Так, ми цілуємось, буває, п’ємо пиво, 

Та на душі... там поросла кропива. 

Ні, не як усі... але ми також люди.