Інтерв ю

ІНТЕРВ’Ю

На телеканалі беруть інтерв’ю в захисника України,

Скажіть, будь ласка, чи несподіваною для вас стала війна?

Чи чекали ви, що росіяни зроблять із вашого дому руїни?

А чи думали ви, що російські «браття» – це страшна сарана?

Ні, мало хто з українців чекав на цю безпощадну війну,

Не думалось, що наші «браття» – це запеклі сволочі!

Ніхто не чекав побачити в Україні російського сатану,

Хто міг подумати, що у нас такі мерзосвітні «родичі»?

Які ж особі могла прийти в голову нечистої сили думка,

Кидати бомби на дитячі садки, на лікарні та школи?

Це, очевидно, не народу, а зграї хижих звірів задумка,

Це біса психоз, якого в нормального люду не буває ніколи!

Хто міг подумати, що «браття» будуть красти у нас дітей? Хто міг чекати, що вони взагалі Україну знищити хочуть?

Ми ж бачили в наших сусідах не мерзотників, а людей,

Хто знав, що в Україні вони свої трупи залишѝти хочуть?

Скажіть, а яка подія у війні вам більше всього запам’яталась?

Такий випадок, щоб у мозку закарбувався на довічне життя?

Питання наче збило захисника з ніг, аж голова захиталась,

Все в голові надовго і міна в бліндаж, і ракети дике виття!

Багато подій, але до кінця життя залишиться у свідомості запах,

Запах не просто смердячий, а дикий, вбивчий і неповтор¬- ний чад!

Не клозета вражаючий сморід, а той, що на життя робить замах,

Той, що навік життя відбирає, жорстокий і незабутній смрад!

Росіяни ідуть нас вбивати і самі падають під нашими кулями!

Трупи на наших полях один біля одного і люди в звірячих ла¬- пах,

А над полем презирство і байдужість із російськими дулями!

І несамовитий, на той світ заганяючий і жорстокий запах!

Літо, зла спека, трупи ніхто не збирає і вони загнивають,

Від трупної смердоти ніде не сховатись і не збігти нікуди!

Сморід переслідує в бліндажах і в окопах, наче ним поливають,

Але він зле пояснює, що на полі лежать мерзотники і паскуди!

Випало нашим бійцям щастя і вони добрались до бані,

Самі викупались і ретельно випрали армійське убрання!

Але проклятий трупний сморід залишився, наче в савані,

Наче кара ворожа, наче над Україною вороже знущання!

15 січня 2024 року