Його Панна

і вона знову діставала меч

старанно зчищала іржу та минуле

заради життя до двобою на смерть

рушала, лиш тільки почувши - готова?

її не лякали ні біль, ні тортури

ні втрата всього, що так палко любила

відважно

завзято

на фортечнії мури

пекельний вогонь власним серцем гасила

вона не зверталась до Бога і неба

молитви наразі були недоречні

де Бог, а де люди? на небі, далеко

до пекла дорога завідомо легша

а меч завше поруч, руків'я мов рідне

хтозна, скільки буде ще битв переможних

хотілося б звісно - перепочити

та заради життя зупинятись не можна

світанок новий має бути і крапка

і в тому світанку вона і кохання

і в тому світанку вона не самотня

вона Його Мрія

вона Його Панна